Викладено питання проектування, практичного застосування й оцінки ефективності систем підтримки прийняття рішень (СППР). Висвітлено особливості людино-машинних процедур прийняття рішень, математичних моделей їх зображення й опрацювання, прийняття рішень за умов невизначеності. Розглянуто типові задачі та засоби інтелектуального аналізу даних, приклади практичної реалізації інтелектуальних й інформаційно-розрахункових СППР. Наведено критерії та методи оцінки ефективності СППР, зокрема процесу діагностування цифрових і мікропроцесорних пристроїв.

Изложены вопросы проектирования, практического применения и оценки эффективности систем поддержки принятия решений (СППР). Освещены особенности человеко-машинных процедур принятия решений, математических моделей их изображения и обработки, принятия решений в условиях неопределенности. Рассмотрены типовые задачи и средства интеллектуального анализа данных, примеры практической реализации интеллектуальных и информационно-рассчетных СППР. Приведены критерии и методы оценки эффективности СППР, в частности процесса диагностирования цифровых и микропроцессорных устройств.

Запропоновано методи побудови моделей комп'ютерних систем та реалізації процесу діагностування за умов неповноти діагностичної інформації. Викладено основи структурного синтезу гібридних інтелектуальних систем діагностування та принципи формування баз знань для них.

Предложены методы построения моделей компьютерных систем и реализации процесса диагностики в условиях неполноты диагностической информации. Изложены основы структурного синтеза гибридных интеллектуальных систем диагностики и принципы формирования баз знаний для них.

Описано спосіб внесення апріорної діагностичної інформації про надійнісні характеристики компонентів комп'ютерних систем у структуру штучних нейронних мереж ідентифікації стану компонентів.

Для підвищення ефективності процесу діагностування сучасних мікропроцесорних пристроїв є доцільним розроблення багатокомпонентних інтелектуальних систем діагностування. Запропоновано метод представлення знань у базах знань таких систем, який дає змогу задіяти для вирішення задачі діагностування одночасно декілька компонентів штучного інтелекту, що потребують різних форм представлення знань.

Представлено структуру нечіткої експертної системи діагностування комп'ютерних засобів та розглянуто функціонування модуля нечіткого логічного висновку, реалізованого в пакеті Matlab 7.0.1.

Для підвищення ефективності діагностування комп'ютерних пристроїв на етапі їх експлуатації запропоновано використовувати інтелектуальні апаратно-програмні системи діагностування. Представлено основні принципи побудови, архітектуру та опис дослідного зразка такої системи. Як апаратні засоби використано зовнішні датчики температури, а як програмні складові - інтелектуальні агенти.

Розглянуто питання формалізмів представлення знань у інтелектуальних системах діагностування (ІСД) мікропроцесорних пристроїв (МПП). Запропоновано розділяти у базах знань алгоритмічні знання та знання про предметну область, що забезпечує можливість інтеграції у ІСД декількох компонентів штучного інтелекту й їх сумісного функціонування для розв'язання задачі діагностування МПП.

Запропоновано метод оцінювання ефективності функціювання модулів нечіткої експертної системи діагностування комп'ютерних засобів.

Представлено структурну схему мультиагентної системи діагностування персонального комп'ютера. Описано алгоритми функціювання та правила, що визначають поведінку різних типів агентів.

Розроблено формальну модель процесу інтелектуального діагностування мікропроцесорних пристроїв, котра забезпечує можливість формування унікальних масивів діагностичних знань, що призначені для реалізації процесу діагностування різними інтелектуальними системами діагностування з підключенням сховищ знань.

Проведено аналітичний огляд методів та засобів інтелектуального діагностування кластерів, розглянуто агентні технології як засіб реалізації діагностичного програмного забезпечення кластерних систем. Представлено формальний опис агентів системи діагностування, граф інформаційних потоків процесу діагностування, базу знань агентної системи діагностування. Показано розпаралелення етапів діагностування кластерних систем. Визначено, що розпаралелення етапів і задач діагностування, розподіл їх між хостами надає можливість опрацювання більших об'ємів діагностичної інформації у реальному часі, що дозволяє підвищити достовірність діагностування. Відмічено, що підвищується живучість системи діагностування за рахунок відсутності централізованого керування.

Висвітлено: оцінку якості та складності програмного забезпечення (ПЗ) на етапі проектування, рівні складності ПЗ, метрики програм з точки зору їх точності на етапі проектування ПЗ, засоби автоматизації побудови метрик та модель зрілості можливостей ПЗ. Розглянуто проблему опрацювання результатів метричного аналізу ПЗ. Зроблено висновки про модель життєвого циклу ПЗ, прийнятну для оцінки якості на етапі проектування ПЗ, та про методи вимірювання показників якості на етапі проектування ПЗ. Визначено основні недоліки відомих методів і засобів оцінки якості програмних систем.

Розглянуто критерій несуперечливості правил, що дозволяє мінімізувати об'єм суперечливої діагностичної інформації в базах знань інтелектуальних систем технічного діагностування. Вплив нечіткої діагностичної інформації посилює значення критерію несуперечливості при оцінюванні якості баз знань систем технічного діагностування. Проблеми синонімії лінгвістичних термів, неоднозначності трактувань висловлювань експертів, масштабування лінгвістичних термів на шкали та кореляції лінгвістичних термів ускладнюють описані в критерії конфлікти. Розроблено додаткові характеристики критерію несуперечливості, які враховують особливості подання та опрацювання нечіткої діагностичної інформації різними експертами, що в свою чергу дозволяє пом'якшити наслідки аномальної поведінки інтелектуальних систем технічного діагностування.

Розроблено моделі бази знань та архітектури експертної системи діагностування (ЕСД) цифрових і мікропроцесорних пристроїв. Досліджено модель інформаційного образу та комбіновану функціонально-експертну модель мікропроцесорних пристроїв як об'єктів діагностування. Описано структуру й алгоритми функціонування модулів експертної системи діагностування та методики отримання знань. На базі моделі інформаційного образу та комбінованої функціонально-експертної моделі визначено стратегії діагностування цифрових і мікропроцесорних пристроїв. Розглянуто програмний комплекс модулів експертної системи діагностування. Запропоновано шляхи підвищення ефективності процесу діагностування за рахунок опрацювання експертних знань щодо об'єктів діагностування. Удосконалено методику самонавчання ЕСД, під час якої сама система в процесі накопичення та опрацювання нею знань експертів-діагностів і статистичної інформації забезпечує коригування стратегій та алгоритмів діагностування.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностування комп'ютерних систем на етапі експлуатації за умов неповноти діагностичної інформації. Розроблено теоретичні засади, методи та засоби інтелектуалізації процесу діагностування. Запропоновано методологію інтелектуального діагностування комп'ютерних систем. Розроблено інформаційно якісно-орієнтовану модель комп'ютерних систем, модель процесу діагностування та метод побудови спілки нейромережевих експертів, що забезпечують кластеризацію, ідентифікацію та прогнозування станів комп'ютерних систем. Удосконалено функціональну архітектуру інтелектуальної системи діагностування, встановлено показники структурного синтезу ітелектуальних компонентів. Здійснено практичне впровадження результатів наукового дослідження під час проектування та реалізації апаратно-програмних засобів діагностування комп'ютерних систем на етапі їх експлуатації.

Описаны методы и средства моделирования гарантоспособных компьютерных систем, сетей и сервисов. Изложены методы моделирования компьютерных систем с учетом интенсивностей потоков отказов и восстановлений (ИПОВ) программных и аппаратных средств. Уделено внимание методике и анализу результатов моделирования систем при изменении ИПОВ программных средств. Описаны технология GRID для распределения вычислений в компьютерных сетях и методы моделирования GRID-систем и средств повышения отказоустойчивости, в частности, методы прогнозирования потоков заявок, поведения брокера ресурсов. Разработаны и исследованы модели гарантоспособности сервис-ориентированных web-систем с учетом уязвимостей их компонент. Предложена методика разработки марковских моделей web-сервисов. Рассмотрены методы, средства и технологии искусственного интеллекта (экспертных знаний и систем, искусственных нейронных сетей) и особенности их применения для моделирования и разработки гарантоспособных систем.

Рассмотрены методы и средства разработки встроенных отказоустойчивых систем с использованием технологий программируемой логики - программируемых логических контроллеров и программируемых логических интегральных схем, а также микропроцессоров. Описаны варианты архитектур таких систем, устойчивых к физическим и проектным дефектам, технологии их разработки и верификации. Раскрыты методы и средства диагностирования систем на базе микропроцессоров и программируемой логики, в том числе с использованием принципов искусственного интеллекта. Даны примеры отказоустойчивых решений встроенных систем для аэрокосмических и других критических приложений на программируемой логике.

Наведено відомості про інтерфейси користувача (ІК) та засоби їх проектування, об'єктно-орієнтовані інтерфейси та засоби їх розробки у середовищах C++ Builder та Delphi. Висвітлено етапи проектування ІК, описано сучасні інформаційні технології в проектуванні та тестуванні ІК.

Розглянуто критерій надлишковості правил, що дозволяє мінімізувати об'єм надлишкової діагностичної інформації в базах знань інтелектуальних систем технічного діагностування. Вплив нечіткої діагностичної інформації посилює значення критерію ненадлишковості при оцінюванні якості баз знань систем технічного діагностування. Досліджено чинники, що ускладнюють описані в критерії умови, які враховують особливості подання та опрацювання нечіткої діагностичної інформації різними експертами, що в свою чергу дозволяє пом'якшити наслідки аномальної поведінки інтелектуальних систем технічного діагностування.

Досліджено додатки для оцінки якості програмного забезпечення на різних етапах життєвого циклу. Проаналізовано використання компонентів штучного інтелекту у таких додатках.